Точний час


Банерообмін

Магазин церковних свічок

 

Статистика відвідувань

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні75
mod_vvisit_counterВчора93
mod_vvisit_counterЦей тиждень252
mod_vvisit_counterМинулий тиждень639
mod_vvisit_counterЦей місяць2226
mod_vvisit_counterМинулий місяць2498
mod_vvisit_counterЗа весь час242643

Зараз на сайті: 2
Ваш IP: 54.224.203.224
,
Дата: жовт. 23, 2017

Соціальні мережі

 
 

Створення сайту

 


Анонімне запитання: Чому Різдво Христове (в народі - Рождество , свято Різдва Господнього, Коляда ) святкується саме 25 грудня за старим стилем (6 січня за новим) PDF Друк e-mail
Анонімне запитання: Чому Різдво Христове (в народі - Рождество , свято Різдва Господнього, Коляда ) святкується саме 25 грудня за старим стилем (6 січня за новим)

Відповідь:
Відповідає черговий клірик Харківської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП в Харкові:

Про Різдво Христове
 
Слава Ісусу Христу.
Українська Православна Церква Київського Патріархату в Харкові (надалі скорочено УПЦ Київського Патріархату в Харкові) невідступно слідує за традиціями вселенської Святої Православної Церкви і не вносить жодних поправок чи корректив у церковне життя та побут, якщо такі зміни не приймаються іншими Помісними Православними сестрами-церквами. Але щоб дотримуватися Православної традиції, її треба знати і розуміти, бо сліпе наслідування традицій може привести на хибний шлях. Є речі, які ми сприймаємо вірою - переважно це те, що неможливо осягнути нашим людським розумом. Але є речі, які можна вивчати, досліджувати на основі Святого Письма та творінь Святих Отців.
 
Євангельська розповідь про подію Різдва Господа нашого Ісуса Христа зустрічається у Євангелії від Матфея, який подає нам повний родовід Ісуса Христа, також у Євангелії від Луки, котрий, як і Матфей, початок цієї події відносить у римську провінцію Галілея. В той час у Галілеї якраз проживала юна Діва Марія, якій було трошки більше 14 років. З св.Передання нам відомо, що благочестиві батьки Йоаким і Анна присвятили свою первістку-доньку Марію Господу і в дитячому віці віддали її до Єрусалимського Храму на виховання. При Храмі на той час існувало щось на зразок школи, де виховували дівчаток до 14-річного віку, бо з того віку дівчина на Сході вважалась уже дорослою, і батьки її віддавали заміж. 
 
Дівчаток при Соломоновому Храмі навчали Св.Писанню і рукоділлю. Діва Марія, що відрізнялась  глибокою вірою і смиренністю, вирішила присвятити своє життя Господу і залишитись у безшлюбності. Таке рішення було серйозним кроком, бо в той час на Сході жінка була практично безправною і займала дуже низьке соціальне положення, а тому й проживати одній в такому суспільстві було надзвичайно важко. Праведні родичі Діви Марії – священик Захарія і його дружина Єлисавета – знаючи про обітницю Марії і бажаючи їй допомогти,  заручили її літньому вдівцю Йосифу, який мав на той час близько 70-ти років, щоб той піклувався про її добробут. Ще до звершення обряду вступу чоловіка в її будинок, Діві Марії з’явився Ангел Господній, який благовістив Їй, що саме від неї народиться Спаситель Світу. Марія сприйняла цю звістку з притаманною їй покорою.
 «Ангел Господній промовив до Діви: «Маріє, не бійся, бо благодать ти в Бога знайшла! І ось ти зачнеш в утробі, і породиш Сина, і даси ймення Йому Ісус. Він же Великий буде, і Сином Всевишнього званий, і дасть Йому Господь Бог престола батька Його Давида. І царюватиме Він повік у домі Якова, і царству Його не буде кінця». Марія ж озвалась до Ангела: «Як же це станеться, коли я мужа не знаю?» Тоді Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Вишнього осяє тебе. Через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! А ось твоя родичка Єлисавета — і вона в старості своїй зачала сина, і вже шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. Бо «для Бога немає нічого неможливого!» Марія ж промовила: «Я ж Господня раба: нехай буде мені по слову твоєму!» (Лк.1;30—38). 
 
Після цих подій Діва Марія провідала свою родичку Єлисавету і «пробула в неї деякий час». Коли ж вона повернулася додому, то вже було видно, що вона вагітна. Благочестивий Йосиф, не бажаючи ославити заручену Марію, вирішив у думках відпустити її таємно, але тієї ночі йому з’явився Ангел Господній і звелів прийняти Діву. 
«Коли ж він те подумав, з’явився йому у сні Ангел Господній, промовляючи: «Йосифе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину твою, бо зачате в ній є від Духа Святого» (Мф.1;20).
 
Йосиф був переконаний словами Ангела і «прийняв жону свою», тобто відмовився відіслати її від себе, та залишив її в себе в будинку як дружину. «І не знав її, аж доки породила вона Сина Свого первенця», — це означає, що лише після народження Ісуса він почав жити з Нею як з дружиною. Як справедливо зауважує св.Іоанн 3олотоустий, що просто неймовірно було б припустити, щоб такий праведник, як Йосиф, наважився б пізнати святу Діву Марію, після того як Вона так чудесно стала матір’ю. У цьому випадку слово «аж доки», в грецькому тексті «єос», вже ніяк не можна розуміти так, як його хочуть розуміти протестанти і сектанти, що не визнають Пресвятої Діви, немов Йосиф до народження Христа не знав Її, але потім пізнав, але якось так, що він цілком ніколи не пізнавав Її.
 
За царювання Ірода Великого була збудована дорога, яка з’єднувала Юдею з Парфією, що свідчить про постійні міцні стосунки між цими двома державами. Послідовники ж іранської релігії, як і самі юдеї, чекали появи в світі свого Спасителя. Святий Іоанн Золотоустий називає царів-волхвів «першими віруючими з язичників». Волхви шукали новонародженого Царя в Єрусалимі, зірка Якого світилася на Сході, тому що відомі пророцтва того часу говорили про Царя і Підкорителя світу, який прийде з Юдеї. Волхви говорять: «Ми бачили зірку Його на Сході». В Парфії, як і в Палестині, була широко розповсюджена наука астрологія, яка тісно пов’язувала рух небесних тіл із земними подіями. Дослідники сучасності говорять по-різному про «зірку волхвів». Одні говорять, що це було якесь надприродне явище, інші — говорять про появу на небосхилі нової планети, ще інші — про зближення «царських планет» Сатурна і Юпітера, яке мало місце приблизно в час Різдва Христового.
 
Шукаючи новонародженого Царя і Месію, волхви звернулись за допомогою до правителя Іудеї Ірода, який, дуже занепокоївся, коли почув про нового царя, тому що свій трон захопив через підступність і боявся його втратити. Взагалі цар Ірод дуже хворобливо відносився до будь-яких чуток щодо державного заколоту. Жертвами його хворобливої підозри тоді вже стали його дружина і три сини, яких він через те і умертвив. Тому чергова звістка про нового претендента на його престол дуже насторожила правителя. Ірод зібрав юдейських книжників і старійшин, та довідався від них, що згідно з пророцтвами Христос мав би народитися у Віфлеємі. 
 
Ірод посилає волхвів до Віфлеєму та просить їх детальніше розвідати про нового «претендента на престол» і сповістити самого ж Ірода про місцезнаходження Немовляти. Але волхви повернулись додому іншим шляхом, отримавши одкровення уві сні через Ангела,. Також Йосиф, отримавши уві сні ангельське попередження, відбуває з Марією і Немовлям до Єгипту. 
 
Відчувши себе ошуканим, Ірод в запалі ненависті повеліває знищити у Віфлеємі та по його околицях усіх немовлят віком до двох років, сподіваючись, що серед них буде його «конкурент». 
 
Надія Ірода не виправдалась і незабаром Ірод помер страшною смертю — його тіло почало розкладатися ще при житті.
 
Серед вчених та дослідників Писання існує багато думок з приводу точної дати народження Христа, але достеменно визначити рік Різдва Христового дуже важко через відсутність хронологічних даних. Тому думки різних дослідників суттєво різняться між собою. Климент Олександрійський, Єпіфаній Кіпрський, церковний історик Євсевій Кесарійський, та ще багато інших, вказують на 42й, а Іриней та Тертуліан на 41й рік царювання імператора Октавія Августа. Пізніші вчені, дослідники та хронологи називають хто 748й рік, а інші навіть і 747й рік від дня заснування Риму. 
 
Християнське ж загальноприйняте літочислення встановлене в 516 р. по Різдві Христовім римським абатом Діонісієм Малим і в честь нього назване «діонісієвим». На думку Діонісія, Христос народився наприкінці 754-го року від заснування Риму, який, в свою чергу, як свідчить Верон, був заснований в 4-й рік 6-ї Олімпіади. 
 
Проте і дослідження Діонісія також виявилось неточним. Бо цар і управитель Юдеї Ірод Великий, наприкінці чийого царювання народився Ісус Христос, помер трохи раніше 754-го року, а це незаперечно свідчить, що і сам Христос народився раніше цього ж 754-го року. 
 
Окрім того, Ісусу Христу в момент Його Хрещення, тобто в 15-й рік царювання Тиберія, було близько 30-ти років, як про це свідчить апостол і євангеліст Лука у своєму Євангеліє (Лк. 3;1; 21—23). 
 
Якщо ж рахувати за діонісієвим календарем, то якраз рік Хрещення Ісусового припадає на 724-й рік від дня заснування Риму, а цей рік зовсім не збігається з 15-м роком правління імператора Тиберія.
 
Якщо ж рахувати початок правління імператора Риму Тиберія від часу спільного правління його з імператором Августом (764-го року), то тоді 15-й рік припадає на 779-й рік від заснування Риму, а якщо від смерті Августа і початку самостійного правління Тиберія, то тоді 15-й рік припадає вже на 782-й рік від року заснування Риму. 
 
Тому у хронологів виникли різні думки щодо року Різдва Христового — від 747-го до 754-го року, починаючи від заснування Риму. Сучасні ж вчені та хронологи, наводячи досить вагомі докази, говорять, що Спаситель Світу народився тілом в кінці 751-го року від року заснування Риму. Це був 5506-й рік за грецьким літочисленням  та 4001-й рік від сотворіння світу за юдейським літочисленням.
 
Знову ж таки через нестачу даних у всіх чотирьох Євангеліях, не можна точно визначити і день, чи дату Різдва Христового. Східна Церква від початку святкувала це свято в один день зі святом Богоявлення під спільною назвою «Епіфанія» «з’явлення (чи пришестя) Бога у світ» — 6-го січня. В свою чергу у Західній Церкві Різдво Христове з давніх давен святкувалося 25 грудня.
 
Цей день вибраний для святкування свята Різдва Христового через наступні  міркування. Серед дослідників Писання є думка, що Захарія був первосвященик і що подія явлення Ангела йому сталася за завісою у Святая Святих єрусалимського храму, куди первосвященик входив лише один раз на рік, в день очищення. Цей день припадає за нашим сьогоднішнім календарем на 23 вересня. Саме цей день і стали вважати днем зачаття Іоана Предтечі. У шостий же місяць після цієї події сталося Благовіщення Пресвятій Діві Марії, яке і стали за логікою святкувати 25 дня місяця березня, а через дев’ять місяців, тобто 25 грудня, вважається, і народився Господь наш Ісус Христос. 
 
Проте є один важливий момент – немає все ж таки достовірних даних про те, що Захарія був первосвящеником і, відповідно, дата початкового відліку стає непереконливою. Саме тому найбільш вірогідним є інше символічне пояснення для вибору дня святкування Різдва Господа нашого Ісуса Христа. 
 
Давні вважали, що Ісус Христос, як істинний другий Адам, зачався в утробі Пресвятої Діви Марії в час весняного рівнодення – 25 березня – саме тоді, коли, за найдавнішим переказом, був створений Богом перший Адам. Народився ж Господа наш Ісус Христос — Світло світові, сонце правди, через 9 місяців під час зимового рівнодення, коли день вже починає збільшуватися, а ніч зменшуватися. Тоді у відповідності з цим, зачаття пророка Іоанна Хрестителя, котрий відповідно на 6 місяців був старший за Господа, повинно святкуватися дня 23 вересня, вже під час осіннього рівнодення, а народження його повинно відзначатися 24 червня — саме в час сонячного повороту, коли дні починають скорочуватись.
 
Ось з таких міркувань і було встановлено Святою Православною Церквою день святкування Різдва Господнього. Нам же, вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату в Харкові та по всій єпархії, скоро випаде велика честь і радість достойно зустріти свято Різдва Господнього і долучитися до вселенської радості знагоди цього величного свята.

То ж закликаю Боже благословення на всіх вірних УПЦ Київського Патріархату в Харкові та у всії Харківській єпархії, щоб господь дав нам сили і наснаги достойно приготуватися за недовгий час Різдвяного посту, що залишився до свята, і увійти в радість святкування з Господом та всіми Святими Його.

Нехай Господь береже і укріплює нашу Святу Православну Церкву в Харкові, по всій Україні та у всьому світі. А нам всім слід пам'ятати, що УПЦ КП в Харкові та всій Харківській єпархії - це лише мала частинка вірних Православної Церкви по всій Землі, і ми повинні з честю та радістю підносити спільну молитву до Господа, щоб він допомагав нам бути гідними дітьми Божими тут, на землі - і сподобитися Царства Його, уготованого святим Його від віку.

Слава навіки Богові.
Амінь.
 
 

Коментарі  

 
#1 Мирослава 22.01.2012 18:30
Христос народився!Дуже дякую за цікаву інформацію,бо насправді ми не знаєм дуже багато чого,а хотілося б знати і розуміти більше.Побільше нам такої інформації,бо в світі стало дуже важко жити,просто хочеться,щоб у людей духовність була на першому місці,і щоб люди обовязково зверталися з своїми проханнями до Бога в молитві.
Цитувати
 
 
#2 АдмінСайту 23.01.2012 08:53
Славимо Його, пані Мирослава.
Раді, що наш ресурс став Вам у пригоді.
Цитувати
 
 
#3 Олександр 01.02.2012 13:32
Цікава розповідь про народження Спасителя,дякую .Але вже незабаром буде теж значна подія для християн,а саме таїнство Воскресіння...А далеко не всі знають за що саме розіп"яли Сина Божого.Особливо такі як я.Я вчив Закон Божий по лекціям із атеізму.Кажуть,що Ісус поперекидав столи мінял перед Храмом,протесту ючи проти встанолення плати за молитву...
Цитувати
 
 
#4 Олександр 01.02.2012 13:36
...Справа в тім,що в ті часи Церква брала пожертви тільки монетами певного зразка,а їх якраз міняли і пропонували прихожанам по встановленому їми курсу.Чи не є сьогодні плата за молитву згідно прейскуранту,як і знаходяться в Храмі на видному місті як ціна в супермаркеті чимось подібним до столів тих самих мінял?Я шукав у Харкові Храм де цього прейскуранту немає.Я його знайшов.
Цитувати
 
 
#5 Олександр 01.02.2012 13:38
Я заходжу туди рідко бо він далеко,але тільки в цей Храм.Там не називають чи за допомогою мінял,чи за допомогою прейскуранту ціну за молитву.Я жертвую скільки можу і тайно.Саме за це я не є прихожанином Московського Патріархату.А як треба?
Цитувати
 
 
#6 АдмінСайту 01.02.2012 22:31
Слава Ісусу Христу.
п.Олександре, дякуємо за увагу до нашого ресурсу.
На ваші запитання відповімо якнайшвидше окремою статтею в розділі "Запитання до священика", бо в коментар відповідь не увійде.
Слава навіки Богові.
Цитувати
 
 
#7 Олександр 02.02.2012 11:06
Буду чекати...Ніколи не думав,що в Харкові є Храми Київського Патріархату,а один із вих поруч,де я живу.Збираюсь якось завітати до нього і розповім усім своїм знайомим.
Цитувати
 

Додати коментар

Не забувайте, що ви на православному сайті.
Коментарі модеруються.
Все недостойне буде видалено на розсуд модератора.

Захисний код
Оновити