Анонімне запитання до кліру УПЦ КП в харкові на тему "Батьки і діти": втручання батьків у сімейні справи дітей, наскільки воно корисне і де межа... Запитує людина, яка відносить себе до вірних УПЦ КП в Харкові, але просила не називати її імені. Друк
Як правильно реагувати і як правильно вчинити, якщо батьки постійно втручаються в життя дорослих дітей, у яких вже є своя сім'я і свої діти? Батьки постійно намагаються контролювати кожен крок і дію дорослої "дитини": куди пішов, що зробив чи не зробив. Живемо від батьків окремо, але недалеко від їхньої оселі. Батьки часто приходять, перевіряють, чи не холодно в квартирі, як одягнені наші діти, що їдять. Постійно висловлюють невдоволення від того, що ми возимо дітей до церкви, "знущаємось" над ними (так вони кажуть). Висловлюють свої категоричні рішення щодо дій, які, на нашу думку, повинні приймати ми, батьки дітей: наприклад, піде завтра дитина до садочка чи ні. Я вже намагалась пояснити батькам, що для мене з чоловіком така опіка обтяжлива, що ми вже давно дорослі і вправі самі розпоряджатись своїм життям, що тільки ми відповідаємо за життя наших малолітніх дітей. Але батьки не хочуть прислухатись до нас. Прошу Вашої поради, як правильно повестись у цій ситуації, аби нікого не образити, не зіпсувати стосунків і одночасно вирішити цю складну для нас з чоловіком проблему. Буду вдячна за відповідь.